Вы тут:
Главная > Интервью > Реформа виконавчого провадження: Треба рухатись вперед

Реформа виконавчого провадження: Треба рухатись вперед

Рік минає, час підбивати підсумки і будувати плани на майбутнє.

Своїми думками про реформу системи виконання судових рішень, яка активно впроваджувалася у 2017 році, з інформаційним порталом «Банкрутство & Ліквідація» поділився директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юрій Моїсеєв.

Пане Юрію, поява інституту приватних виконавців – одне з найбільших досягнень Міністерства юстиції цього року.  Вони вже працюють. Є впевненість, що реформа просувається у потрібному напрямку?  Чи потребує їхня діяльність додаткового законодавчого регулювання?

Реформа йде у правильному напрямку. З 5 січня цього року набули чинності нова редакція закону України про виконавче провадження, а також  новий закон, якого взагалі досі не існувало – про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання  судових рішень. Загалом, я вважаю,  доступ до професії приватного виконавця врегульовано на достатньому рівні. Водночас  Мін’юстом готується зараз комплексний законопроект змін до закону про виконавче провадження, в якому будуть враховані думки та пропозиції професійної спільноти приватних виконавців,  учасників цього ринку.

Про які зміни йдеться?

Це зміни насамперед технічного характеру на кшталт того, яким чином має відбуватися передача виконавчих проваджень від державного виконавця до приватного і навпаки. За цей час ми побачили деякі неточності, не завжди можна врахувати все й одразу,  тому такі напрацювання вже є. Коли зміни будуть ухвалені – залежить від парламенту. Принаймні в 2017 році цього не буде точно. Найшвидше – у 2018-му.

У 2016 році в Україні було стягнено 14,5 мільярдів гривень – це лише 2 відсотки від загальної кількості того, що мало бути стягнено – майже 700 мільярдів гривень!  Які цифри нинішнього року?

Рік ще не закінчився, статистика ще не звелася – це по-перше. По-друге, принцип статистичної звітності або алгоритм підрахунку зараз змінюємо. Цифри, які були до цього, випливали з деяких критеріїв, які не відображали реального стану. Тому що в ці цифри входили безнадійні борги, які неможливо стягнути, бо у боржника немає майна або немає коштів на рахунках.

Далі, сюди входять ті боржники,  які підпадають під мораторій стягнення з них боргів – це підприємства паливно-енергетичного комплексу, вугільної промисловості, підприємства, розташовані в зоні АТО.  Це  також впливає на статистику. Потім, категорія боржників, щодо яких порушено справи про банкрутство. Там мораторій також встановлюється. Є категорія виконавчих документів, які повторно пред’являються за наслідками того, що не можна було стягнути, вони пред’являються знову і також ідуть у загальну статистику.  Для того, щоб зробити висновки,  потрібно відокремити ті борги, які неможливо стягнути. Тоді буде реальна картина,  як працює державна виконавча служба та приватні виконавці за короткий період.

Ще в нас є одне резонансне рішення – це стягнення з ПАТ «Газпром»  за наслідком позову проти нього Антимонопольного комітету України.  Його також не потрібно враховувати. З понад 170 мільярдів наразі змогли стягнути трохи більш як 80 мільярдів гривень. Іншого майна цієї російської компанії на території України немає. Що змогли, те зробили.  Далі – поза межами країни – майно, яке належить боржнику, мають знаходити відповідні органи держави Україна, які перебувають за кордоном. Адже і Державна виконавча служба, і приватні виконавці можуть здійснювати стягнення лише на території України. Якщо цього неможливо виконати на території нашої країни й існує інформація про знаходження майна за кордоном, то застосовуються міжнародні договори залежно від того, в якій країні знаходиться майно. Це дії глобальнішого характеру,  і тут уже втручається політика. Тому ми не можемо у статистиці фіксувати такі випадки. Щодо Газпрому, наскільки мені відомо, розробляється стратегія подальших дій у цій справі.

Загалом, у мене оптимістичні прогнози – поява приватних виконавців дійсно збільшить відсоток виконання судових рішень. Покращить саму процедуру виконання. Зараз  за реєстром у нас 77 «приватників».  Але маємо фіксувати той факт, що ДВС та її територіальні підрозділи виконують  ту категорію документів, які не мають права виконувати приватні виконавці. Це тоді, коли стягувачем є держава  або держпідприємства. Тобто існують певні обмеження. У приватних виконавців діють обмеження по сумах – зараз до 6 мільйонів гривень, з 1 січня 2018 року – до 20 мільйонів гривень.

Як уже показала практика, приватні виконавці активно працюють, навіть перші лоти,  які виставлялися приватними виконавцями,  вже продані на СЕТАМ. Приватний виконавець трохи оперативніше реагує на коливання ринку примусового виконання рішень, він швидше адаптується. У нього немає такої системи проходження документообігу, як у підрозділах ДВС. Тому у приватних виконавців є певні переваги.

Як робота державних та приватних виконавців, на Вашу думку,  може вплинути на економічний розвиток, на підприємництво в країні? Які тут можуть бути очікування?

– Стягнення,  примусове виконання рішень державними або приватними виконавцями – це повернення коштів  юридичним і фізичним особам. І цими активами будуть користуватися, що позитивно вплине на економіку. Чим більше стягнень, тим більше грошей в реальній економіці.

Чи почали краще працювати державні виконавці? І чи не заважатиме справі конкуренція між ними та «приватниками»? Які тут виникатимуть конфлікти інтересів і як цьому запобігти?

Державні виконавці цьогоріч почали активніше працювати.  Тому що в них є додаткова мотивація – максимально за одним впровадженням  2 відсотки винагороди, але не більше, ніж 320 тисяч гривень. Потенційно державні та приватні виконавці є конкурентами, але наразі цього не відчувається. Хто краще працюватиме, до того підуть люди. Стягувач має право вибрати ту особу, яка краще працюватиме.

У чому запорука незалежності приватних виконавців під час виконання ними своїх обов’язків?

Незалежність приватного виконавця встановлена на законодавчому рівні. На його рішення ніхто не має права впливати. Його рішення можуть бути оскаржені й скасовані виключно судом. У Міністерства юстиції немає повноважень  впливати на його діяльність, але як у державного регулятора є право позасудового контролю.  Якщо держава делегує  публічно-правову функцію певній особі, то вона має право вимагати, щоб ця особа її належним чином здійснювала. Сама спільнота приватних виконавців ще молода.

Скажу, що вже є скарги. Наприклад, приватний виконавець не на своєму окрузі відкрив провадження, інший арештував майно третьої особи,  чого не мав права робити. Ми вважаємо, що не все, на що скаржаться, може бути правдою. Потрібно перевірити всі факти  і лише тоді робити певні висновки. Досить часто боржник умисно подає такі скарги,  щоб зайняти час виконавця, відволікти його увагу на іншу роботу замість безпосереднього виконання своїх обов’язків.

Якби в Україні існувала автоматизована система даних з єдиним центром, як це є, наприклад, у Литві, тоді працювати виконавцям було б набагато легше. Коли така електронна база може зявитися у нас?

Зараз йде активна робота щодо встановлення комунікації між різними державними органами, які володіють базами даних та реєстрами. Це перше технічне завдання, щоб усе працювало правильно та коректно. Щоб нормативні акти були на належному рівні підготовлені й ухвалені. Тому ми працюємо над цим інтенсивно зокрема з прикордонною службою, з МВС, з Нацбанком, і в тому числі щодо автоматичного арешту коштів.  Думаю, наступного року вже будуть результати.

Можливо, поява автоматичного арешту коштів не дуже до вподоби бізнесу, тому й гальмується ця справа?

Політична воля зробити це є. Бо боржник може бути і стягувачем,  це в інтересах бізнесу, і великого в тому числі. Звісно, для гравців ринку примусового виконання рішень «розпорошеність»  потрібних даних є великою проблемою. Бувають перешкоди навіть з боку тих, хто має надавати таку інформацію. Ми підключені до всіх реєстрів, які є в Мін‘юсті, – реєстр речових прав, єдиний держреєстр фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб і громадських формувань. Ми до них маємо доступ щодо корпоративних прав, інші змушені у паперовому режимі отримувати інформацію.

Як просувається робота над Єдиним реєстром боржників?

Завдання закону про виконавче провадження реалізовано повністю – реєстр створений. Він потрібен  для того, щоб будь-яка особа могла оперативно отримати інформацію про контрагента, про ту особу, яка її цікавить. Це дасть змогу запобігти економічним втратам . Але наразі ситуація така: до реєстру поки що потрапляють відомості про ті провадження,  які ведуться з січня 2017 року. Щодо проваджень, які велись до цієї дати, відомостей там немає. Але ми активно працюємо над змінами до закону, аби виконавчі провадження,  які містяться в архівах, також висвітлювали боржників. Є певні технічні нюанси з програмним забезпеченням. Спеціалісти над цим також працюють.  Це завдання на 2018 рік.

Які ще  першочергові завдання Мін’юсту по вашому профілю на наступний рік?

15 грудня набув чинності закон №6232 про процесуальні зміни, а тому необхідно привести у відповідність підзаконні акти. У самому законі передбачено функціонування єдиного державного реєстру виконавчих документів. Фактично, судом має формуватися виконавчий документ, і він передаватиметься безпосередньо виконавцям. Зараз такого реєстру немає, треба його формувати, тут має бути злагоджена робота між Мін’юстом і державною судовою адміністрацією.

Серед першочергових завдань – навчити та видати свідоцтва 800 приватним виконавцям. На таку кількість ми маємо вийти до кінця наступного року. Це наше зобов’язання перед міжнародними донорами.

Вже сформована кваліфікаційна комісія. До неї увійшли по чотири представника від Асоціації приватних виконавців та Мін’юсту і один – від Ради суддів. Набули чинності  зміни до процесуальних кодексів. Ми зараз, як уже казав,  адаптуємо екзаменаційні питання для майбутніх виконавців. Це входить до повноважень кваліфікаційної комісії –   розробка і затвердження цих питань. Несправедливо буде, якщо особи складатимуть іспити за завданнями, які не відповідають чинному законодавству. Це великий обсяг роботи. У другій половині січня відновимо складання іспитів і будемо активно рухатися вперед.

bankruptcy-ua.com

Добавить комментарий

Top